золюйте мене в д сусп льства

Людмила Трибухина
Ізолюйте мене від суспільства
Я розношу інфекцію, біль,
Бо життя моє-п"єса без дійства,
Бо в душі в мене розпач і цвіль.

Я отруюю чистії душі,
Сію в них я ганебні гріхи,
Та у морі,у небі й на суші,
Я збираю всі людські страхи.

Я закохую в себе й кидаю,
Приростаю, рву та іду,
Обіцяю тепло й радість раю,
А маню по-тихеньку в труну.

Я руйную,як лава всі долі,
Що хоч якось траплялись мені,
Наче тихо так, наче по-волі
Попелища лишаю одні...

Я ненавиджу всіх і кохаю,
Вбийте ВСІХ, або тільки мене,
Я благаю вас і заклинаю,
Хай СТРАЖДАННЯ мене НЕ МЕНЕ!!!