Душа моя до Тебе лине
Квітучим яблуневим садом,
І стиглим колосом пшеничним,
Осіннім пізнім зорепадом!
Душа моя до Тебе лине
Дощем і снігом, сонцем й тінню,
І моря радісним зітханням,
І ночі тихим шепотінням...
Душа моя до Тебе лине,
Тебе чекає у безсонні,
Безодні розпачу і туги,
І днів шалених миготінні.
Душа моя до Тебе лине,
Тебе жада тіеї миті,
Коли зима колючим вітром
Сплете мереживо на вітах.
Тоді Любов здолає мури
І зацвітуть надії квіти
Твоя Любов, єдина в світі,
Спроможна в вічності зігріти...