На перекрестке осени с зимой
не стоит даже начинать love story -
леса пусты и на полей просторе
мы просто потеряемся с тобой.
На перепутье, в первый день зимы,
в жестокие глухие холода
не зарекусь ни от сумы, ни от тюрьмы,
ни от трубы Последнего Суда.
У осени на дне, на самом дне,
в морозный день, изгнанья накануне,
нам "да" сказать (или ответить "нет")
не так легко, как где-нибудь в июне.
И вовсе не на белом скакуне,
не на лошадке, цокающей звонко -
на BMW, а то и БМП,
зима летит по вымерзшей бетонке.
.............................
Мелодию трубы заслышав, способ
отыщем ли благословенный мы,
cпасем ли нашу выцветшую осень
от острых ледяных колес зимы?
С украинского
Олександр Ірванець
***
На перехресті осені й зими
Непросто починать лавсторі.
Ліси порожні і поля просторі.
Чи в цьому просторі не згубимося ми?
На роздоріжжі осені й зими
Нізащо зарікатися не буду
Я ані від тюрми, ні від суми,
Тим паче, від сурми Страшного Суду.
У осені на дні, на самім дні
У дні холодні і немилосердні
Сказати так , а чи сказати ні
Непросто як, скажімо, десь у серпні.
І в кожнім дні, немов у вигнанні -
Ми, й невтямки нікому з нас, нікому,
Що зовсім не на білому коні,
І навіть не на іншому якому, -
На BMW, або й на БМП
Зима влетить по вимерзлій шосейці.
(Чуття - холодне, темне і тупе,
Мов скринька, замикається на серці.)
То чи знайдемо ми спасенний спосіб
В передчутті мелодії сурми
Порятувати цю одквітну осінь
З-під гострих крижаних коліс зими?..