Як я з Росії в Україну їду,
Та перетну отой лихий кордон,
Та батьківську почую мову,
То знову в серці спалахне вогонь.
Співучі голоси, гаряче сонце,
Чудовий край, і люди там щасливі…
А попід батьківським засмученим віконцем
Кривенька яблунька, стара безплідна слива…
Все доживає свій старечий вік,
Готове дати молоді дорогу.
Ми замість яблуні та сливи на той рік
Посадимо квітник… То й слава Богу!