Як мене покличеш – не прийду,
Я без тебе жити сили маю
І ні в кого права не спитаю –
Відпущу у ніч свою біду…
Як мене згадаєшь – спомин лиш
Одиноким вітром відгукнеться,
Може, й у моїй душі озветься,
Але знай – то спомин і не більш…
Десь іду всміхаюсь і живу,
Але там тобі нема дороги –
Інші там і мрії і тривоги,
Не знайдешь ні в сні ні наяву…
Як мене шукати будеш скрізь –
Розповість тобі пожовкле листя,
Що нема в душі для тебе місця,
Ти не вартий навіть моїх сліз…