Присвячується Н.С. ***
Як з королевою, звертався я з тобою,
Гадав: моє життя ти та любов,
А ти, звичайно, жартувала все зі мною,
Але прощав, кохав тебе я знов.
Чи, може, знала ти про це, або не знала?
Мої чуття для тебе просто — сміх,
І зовсім ти мене ніколи не кохала,
Вважала тільки другом лиш, як всіх.
Я дуже довго думав, що ж ти є за птиця?
Прегарним квітом би тобі цвісти.
Та зрозумів я потім: біс ти у спідниці,
Що з глузду хоче вродою звести.
І іншого нехай кохаєш ти, голубиш,
Тобі все знову вибачаю я,
Нехай мене ти не полюбиш і забудеш,
У серці збережу твоє ім’я.
25 липня, 2005