Я не знаю, як краще до тебе звернутися.
Пане? Жебраче? Демоне? Ангеле?
А може запросто все відразу? Пробую.
Ти спиняєшся. В голові моїй — суцільна невпевненість.
Намагаюся дати лад своєму неспокою. Ти озираєшся.
Неоднакові очі відразу наносять удар і рушать
усі ледь тривкі конструкції здорового глузду.
Як я могла тебе не впізнати? Привіт, моя душо!