Над Верхолами ходить осінь
І сипле листя на порозі.
А тьотя Люся на порозі
Чека автобуса з Полтави.
Завмерло небо, ліс і птиці,
Город в задумі спочиває.
І дві кози, мої дві сестриці,
Через штахетник поглядають.
Що Вам згадалося, тьотя Люся?
Не встигло що переболить?
Галинка… Галочка… Галюся…
Перед очима все стоїть.
…Спливали спогади останні,
Летіли Ворсклою роки.
Крильми махнули на прощання
В степу за луками Троцьки.
Сльозу утерла і в цю пору
Сяйнуло сонце золоте.
Стоїть автобус біля двору,
До хвіртки дядя Міша йде…