Місто починає важко дихати
восени...
трубами ТЕС
його залізні легені натяжно крихтять
а той хто тут народився й бачив все це
буде мерзнути...
коли всі сплять
Пігулки надії майже вийшли
як останні набої калаша
турботи й ненависть принишкли
тільки рветься душа
вдарити
по сірому та важкуватому небу
щоб з посміхом повибивати
останні зубу дурнуватому Фебу
непотрібна нав'язлива мудрість книжок
хлопцю з робочого кварталу
"Металліст", пиво й панк-рок
тільки все якось подзаїбало
друзі нудять: пісдуй на ХТЗ
будеш майже людина
не втратити б по дорозі
останні повстанські краплини
калаш чи молоток брати до рук
треба щоб перло
та це був не глюк
доки все не завмерло