(довільна форма)
Колись я був собі звичайним крокодилом,
Без жодного жалю усе живе ковтав,
Але з писак котресь чогось нагородило
І справжній крокодил у них мультяшним став.
А хтось хоча б спитав тоді моєї згоди?
А хтось мої права законні врахував?
Моральні й правові моменти хтось узгодив?
І де мій гонорар, та інші де права?
Незграбний капелюх на голову надітий,
В руках пищить стара гармошка чи баян,
Тріщить мій сюртучок, благесенько пошитий,
(Хай цей прикид простить мені Табачник Ян).
І надодачу ще, нав*язаний у друзі-
Якийсь вухастий гном, чи невідомий звір,
Я мушу з Вуханем ходити по окрузі
Й співати з ним пісень на весь громадський двір.
Ще й робить западло якась нудна особа,
Підступна, як змія, худюща як скелет,
Оця її тусня мені не до вподоби,
Цей тип жінок не мій, я не люблю галет.
І все ж я крокодил, хоча і звуся Гена,
Спроможний грати ще жорстоке й хиже щось,
І кутні ще сверблять, і щось шепочуть гени,
Якщо візьмеш на роль, не пожалкуєш, Бос!