Зарила Жучка під парканом
Смачнющу кістку мозкову,
Аж гульк: а Рекс,її старанно,
Гризе, аж ляскає з-за вух!
-Це що ж таке? Гукає Жучка:
-Хто взагалі Вам право дав,
Цю кісточку, таку смачнющу,
У мене вкрасти, гав-гав-гав!
А Рекс, свою зробивши справу,
Очима кліпа, мов Гордон:
-Та я гадав, що маю право,
Бо Ви ж не хочете, пардон...
-що за верзіння?? Знахабніли!
Цю річ не можна не хотіть!
-То нащо ж Ви її зарили,
Таку смачну не з»ївши вмить?
.................................................
Ми теж наївно, ніби діти,
Так репетуємо в момент,
Коли втрачаєм депозити.
(Ми – це ошуканий клієнт...)