Зорі-зорями, місяць - місяцем,
Вистачає наразі всім.
Все одно колись перебіситься
Найлютіша із наших зим.
Небо небом, і сонце сонечком,
Свій окраєць кожен – тримай!
Поглинайте, купайтесь, ондечки!
Ні кінця, ні краю нема!
Дні за днями, літа за веснами,
Хто у схиму, а хто в бомонд,
Видноколо комусь окреслене,
а комусь – тісний горизонт.
Хтось горілкою, хтось текілою
В світі бавиться у святА,
І колись літами похилими
Стануть юні наші літа.
Люди обрані, й люди парії,
terra - їх богоданний край,
В межах космосу- лиш тераріум,
terra- пекло і terra – рай.