Улаштую week-end у суботу,
Заварю собі чай з бергамотом,
І його смакуватиму з медом
Обійнявшись з улюбленим пледом.
Буду слухати сповідь дивану,
Крізь подушечку жовто –шафранну.
Відімкну телефон неодмінно-
Розряджу уповільнену міну.
А на заангажований “телек"
Кину щільну туніку- метелик.
Заблокую нахабну мобілу-
Цю гарячку, хіба що не білу.
Ноут бук вже заклямлений зранку
Геть спокуси й чиїсь забаганки!
Жоден з месиджів, смайликів, ніків
У фортецю мою не проникне
Я тепер недосяжна й невинна,
Як народжена щойно дитина...
...................................
Як там справи із внутрішнім світом,
що зробився на мить еремітом*?
Не нудьгує? Чи все таки нишком
Увімкнути йому «DVDішку»...(?)
*Ереміт- самітник