Бруд

Павел Тамерник
Знов бруд
Ллється у вікна
Закрив їх
холодно все одно
І брудно брудно
Чим далі тим більше
Чим далі тим глибше
Опускаюсь на дно своїх мрій
сподівань
помилок
всього
Шо було, всього шо пам'ятаю
Чим далі тим більше
Чим далі тим далі
Відходять від мене дні
тижні
місяці
все
Шо колись було моїм
А тепер - не моє
Ні, не моє
Знов бруд
Знов бруд
Але не проникає поки що
Всередину мене самого
Темнота величної порожнечі
Вабить
і я іду до неї сам
Не сам
Ноги йдуть самі
не самі
І я
тонучи в чиїхось очах
своїх власних очах
Прокидаюсь
І розумію що сплю
Тепер бруд всередині
Тепер він став мною
А я - ним
Тепер ми одне
Тепер - уже немає перепон
Для того, щоб іти далі
Все далі
і далі
і далі
і далі