Благаю, не треба! Я вже не керую своїми думками!
Вони, немов діти, що звикли до смаку солодощів,
Не можуть збагнути як можеш ти пестити тіло словами
Так лагідно, віддано... Квіти віршованих пахощів
Збираю у кошик, душею фіксую яскраві сторінки.
Та розум втрачаю... Але покоряюся слабкості...
Благаю!тримай моє сердце на відстані зльоту! Барвінки
моїх почуттів в тім лише для взаємної радості.
*********************************************
Якщо відчуваєш теж саме - скорочуй дистанції!