Червоні кетяги на кущику калини
І стиглі яблука на схилених гілках –
Це осінь завітала нині
У мій квітучий пишний сад.
Вона повільно, легкою ходою
Ступає в володіння лісові.
Веде весь світ у царство за собою,
У царство золотистої краси.
Червоні кетяги на кущику калини
І стиглі яблука на схилених гілках.
Вже править осінь пісню журавлину
І відправляє їх в далекий шлях.
Мандрую я і бачу чудо дивне:
Все слухає її, цю золоту царівну.
Легке дихання, помах рукава –
Все йде слідом і шати одяга.
Червоні кетяги на кущику калини
І стиглі яблука на схилених гілках.
Туман спускається в пологую долину,
Дарує тишу й спокій у віках.
А сонце промениться і палає,
Вітає все живе на цій землі,
І осінь вже повільно огортає,
Готує світ до довгої зими.