В багні потоплено надії
І віра в світле майбуття.
Мої понівечені мрії
Пішли далеко в забуття.
Холодна осінь вже надворі
Мені дарує сум і біль.
Стоять дерева зовсім голі
І морок, морок звідусіль…
А дощ все йде і не вщухає,
Круг мене сирість і сльота.
Все тіло втомлене зітхає –
Немає літу вороття.
Не бачать очі помутнілі,
Сльоза перлиною тремтить
І руки втомлені, спітнілі,
Сірник не можуть запалить.
Цигарки димова отрута
Вже насолоди не дає,
Та звичка, майже як ті пута,
В кров нікотину додає.
Забрало літо свої барви,
Зостались сірі та бліді.
Де віднайти яскраві фарби;
Хто допоможе в цім мені.
Життя моє - суцільна скука
Мене проймає до кісток,
А доля жадібно і скупо
Мене всім ставить у зразок.
Загусла кров надходить в вену
Як і раніше з капіляр.
Я круговерть свою шалену
Малюю сам як той маляр.