Страчене серце абеткою Морзе вистукує дивні фрази
"Пробач, я тебе кохаю, але так більше не можу,
Мені так хотілося мати все й обов'язково одразу
(Щастя, палке кохання, друзів та ласку Божу).
Мені так хотілося жити тобою, а не існувати,
Щоб кожна ранкова кава була неначе остання,
Щоб кожним ковтком повітря можливо було частуватись
Й не думати скільки відсотків у ньому твого кохання"
Страчене серце абеткою Морзе вистукує сподівання
На твою нещадну милість, на твою облудну байдужість.
Сонечко, вибач серцю мрійливе, але щире кохання,
За яке його розірвала на шмаття страшенна туга.