Пізнай мене в мороці слів,
В залежності ржавої сталі,
За те, що колись не схотів
Мене залишити в печалі.
Пізнай мене в сонячнім світлі,
В приватному танці води,
З те, що любила помітно
Непомічені вади твої.
Пізнай мене в швидкості буднів,
В кривавій форматності днів,
За те, що сказала "Не буду!"
Коли залишитись молив.
Пізнай мене в соромі слави,
В купі багна, без душі,
За те, що на мріяні лави
Садилась на рукі чужі.
Пізнай мене справжню, без гриму,
Без тої фальшивої гри,
Пізнай мене справжню, всесильну
Мої прочитавши вірші...