Кружляти з вітром в пелюстках,
Тримати сонце у долоні.
В моїй душі один лиш страх,
Чому той телефон не дзвонить?
Чом твоїх кроків не почути,
Пішло кохання в край далекий.
Той ніжний погляд не забути,
Злетів у небо наш лелека.
На склі сліди солоних сліз,
Дощем зі мною осінь плаче.
Знов зникло щастя, мов каприз,
Проте я не змирюсь з невдачею.
Я не зрікуся своїх мрій,
Вони – єдине, що мені лишилось.
Мені б почути голос твій,
Але, здається, все наснилось.
Де мої крила, чому не літаю?
Тобі віддала їх, подарувала…
Я зв’язана птаха, свободи не знаю.
Хочу того, чого ще не мала.
Хочу твій подих на шкірі відчути,
Губами своїми твоїх губ торкнутись.
Я хочу самотність назавжди забути,
З тобою піти і не повернутись.