Загубилось

         
Загубилось у веснах, було- відбуло.
Перебродять і пінисті вина.
Захотілося серцю до серця в полон,
Щоб латаття вишневе світи замело,
Понеслася  гаряча лавина.

Висихає краплиста роса на щоці,
І сльоза на зеленім листочку.
Серце б*ється  у серці. Рука у руці,
Очі тонуть в очах, як в полях чебреці,
Точка дотику- опіку точка.

І у амфорах тих недомріяних див
Зріють вина солодкі ще й досі,
Бо  ковток недопитого щастя лишив
Ти у  кубку своєму на спомин в душі
Про моє золотаве волосся...