Я дію проти своїх правил,
Знаходжусь тут, як у тюрмі.
Себе можливостей позбавив,
Я гірко плачу у пітьмі.
Я загубила слід життя,
Зробила помилку фатальну,
І йду тепер до небуття,
тож грайте пісеньку прощальну.
Не так я зовсім уявляла
Своє осяяне майбутнє,
Я ж щастя у руках тримала,
Але тепер воно відсутнє.
Куди поділося, не знаю.
І хто поцупив з рук його?
Я тут навіки помираю!
Вам не пробачу я цього!
Я душу й серце покладала
На речі, що були близькі.
Я завжди впевнено казала:
«Не оберу я шлях ковзкий!»