***

через вікно - тріщиною - стежка.
а я застигла.
я читаю долі.
твої руки - як книга.
чіткі лінії ведуть до болю.
мого - душевного.
а в мене постирались.
обличчя ж-загострилось, навпаки.
його відображаючи, дзеркала - в друзки.
а я раніше - в сльози.
зараз - в сміх -
як ледь помітний порух губ.
тьмяніє погляд -
спалах..зник.