Дитинка

Анастасия Жарик
Ці маленькі рученята
Та рум’яні щічки.
Піднімає оченята
Й дивиться на тебе поглядом
Яскравої небесної зірки,
Що народилась тільки.
 
Хоче сказати,               
Але ще не вміє.
Хоче показати,
Як сильно любить
Батьків, які дали життя,
І обіймає до забуття.
 
Дитинко, ти – наша надія,
Ти – наше щастя.
Усі знають, вона зуміє
Зробити все, чого захоче,
І досягти її,
Тієї цілі у житті.