Ти мовчиш, я плачу…
Моє серце від горя згорає.
Ти мовчиш, я плачу…
Але ти про це нічого не знаєш.
Ми з тобою купались
У морі кохання,
І завжди проводжав
Ти мене на світанні
Додому, до рідної мати,
Щоб наступного дня
Мене знову забрати
У вирій кохання.
Так було і могло б ще тривати,
Якби я не зуміла дізнатись
Того, чого так боялась,
Того, від чого не вбереглась.
Я побачила іншу
Ти був із нею.
І безмежную тишу
Відчула душею.
Ти мені не дзвонив,
Не писав – ти мовчав.
Я на тебе постійно чекала,
Та мовчати, як ти, я не стала.
Зрозуміла: не хочу мовчати,
Від жахливого болю я хочу кричати!
Кричати про те,
Як сильно любила.
Кричати про те,
Як щастя згубила.
Згубила і вже не знайду
На тій стежці, якою іду.