Зоряний сон

Анна Корниенко
Я знов лечу тими просторами,
Де сяють зорі, як вогні...
Я розмовляю тихо з зорями
В химернім і чудеснім сні.

Чумацьким Шляхом я летітиму...
Зірковий пил - неначе пух.
Ясніють зорі самоцвітами
Й від щастя забиває дух.

Тут небо ніби плугом зоране -
Палахкотить засів зірок...
На сивих косах пил той зоряний
Й на віршах, сплетених в вінок...



січень, 2009