***

Анастасия Жарик
Як страшно жити
В суворому світі,
Як тяжко бути,
Бо кожної миті
Я думаю тільки
Про милого свого,
Та шкода, що тільки
Думками про нього
Я можу хоч трохи
Побути з ним поруч,
Я можу ЛИШ трохи
Побути з ним поруч...