(присвячується моєму чоловікові)
Цей світ народився утретє.
І зорі, й світанки, і сміх,
І долі, і далі, й планети
Лягли срібним щастям до ніг.
Цей світ народився утретє…
Уперше, коли з забуття,
Розправивши ручки затерплі,
З’явилось маленьке життя.
Удруге, коли, відболівши,
Прорвавши тенета біди
Та Богу життя присвятивши,
Охрещена вийшла з води.
До неба торкаюсь рукою,
Промінчик ловлю на вустах,
Народжую пісню без болю,
Кохаюсь у пісні, мов птах!
Світ сміхом мені колоситься,
Бетховен ожив і Шопен!..
Утретє цей світ народився
Тоді,
Коли стріла
Тебе…