Стоять в вікні такі знайомі очі
І просто дивляться прямісінько у душу.
Можливо, щось сказати дивне хочуть,
Але слова злились в осінню стужу.
Шукати відповідь безглуздо в зорепаду
Немає сенсу осінь проклинати.
Я дам тобі лише одну пораду –
Старайся біль свою навік прогнати.
З тобою жах мені як важко бути.
Без тебе – страшно й холодно мені.
Тебе й мене лиш небеса розсудять,
Та небеса – лиш очі у вікні.