Любіть Україну, любіть,
Плекайте її ніжно в серці.
В сопілці-душі відзоветься
Вся правда і щирість її!
Любіть її з зорями жита,
В пшеничних голівках струнких.
Любов її в серці розлита
В дзвіночках дощу на землі.
Хай правда її так завзята,
А доля складна, хоч кричи,
Та все ж Україна багата
І краще її не знайти...
Любіть її щиро, всім серцем,-
Воно відколисує дух.
Хай пісня любові прольється
І ніжний, п"янкий її звук
Плекає у серці турботу,
І нотки дощу за вікном
Нехай же не стануть скорботой,
А сонцем встають за вікном.
Це сонце душі її світле
Плекає собою тебе,
Бо знають дорослі і діти,
Що сонце з світанком встає.
І хай всі дощі і негоди
Минають її в одну мить,
Бо краще за слово "Свобода"
Є слово: "Хай Бог вас хранить"