В шаленім вирі цьогобічного життя -
в сплетінні дикім правди і обману
за істину приймаємо оману
і животіємо... Без сліз і каяття.
Невже в минулому загублено добро
і суть сховав від нас прадавній іній
у незбагнених зламах темних ліній,
що написали нам на долях всім тавро?
Невже судилося усім нам майбуття
з невідворотним присмаком цикути?
Чи вистачить нам часу для Спокути,
щоб вимести із душ зневірених сміття?
...Летить шалений вир без віри й сподівань,
де став фатальним "доленосний вибір".
А час уже почав жорстокий вимір
в зловісних сутінках розгублених діянь.
Чи вистачить нам часу для Спокути?..
січень, 2009