Ми не можем розмовляти,
Лише стояти и мовчати,
Про себе числа рахувати,
I чекати результату.
Ти не можеш пiдiйти,
Бо боiшся не знайти,
Те, що в собi так шукав,
Коли в серцi заблукав.
Я боюсь вiдповiсти,
В чому ледве винен ти,
Я боюсь не розпiзнати,
Що кидати, що кохати.
Так ми разом стоiмо,
Не iмо i не п'эмо,
Дивимося друг на друга,
I не кажим: любий, люба.
Ти мовчишь i я мовчу,
Та ось-ось я закричу!
Нема сил бiльше мовчати,
I стояти, i чекати.
Так! Колись я закричу.
Ну а поки...я мовчу.
I дивлюся я на тебе,
I це все, що менi треба...