Маленька синичка,
Пташка невеличка,
У лютую зиму ,
У лиху годину,
Гине,замерзає,
та не покидає
Рідної землі.
Бо на Батьківщині,
Самі стіни гріють.
Тай чи можна кидати,
Свою рідну матір?
У лиху годину.
А що там за морем?
Там не краща доля.
Що там наших пташок,
На чужині жде?
То чи покидати
Україну-матір?
Тай летіть у вирій,
Як вона в біді.
Чи може ЇЇ треба,
З біди визволяти?
Життя своє лаштувати,
На РІДНІЙ ЗЕМЛІ.