Самара

Дарья Симонова Головченко
Тече Самара рівно і спокійно.
Все чую : «хлюп» та «хлюп» - весло гребе,
А човен тихо та повільно
Вперед пливе.
І сонце спати вже лягає,
І колискову очерет співа.
О, кращій із найкращих ти, мій краю,
Бо від краси твоєї подих завмера!
                Серпень 2000 р.