Доволі страждати, доволі стогнати,
Доволі тремтіти від страху й терпіти,
Доволі! Доволі! Набридло чекати,
Коли вже нажруться "народні" магнати.
Настала година катів проганяти,
До Волі потрібно нам шлях прокладати.
До Волі шляхетної Дух піднімайте,
Та друзям насправжнім ви руку подайте.
Гуртуйтесь, збирайтесь в далеку дорогу
До Волі, до Слави, до Правди та Бога!
Забудьте про наміри влади і грошей,
Домівка нам – табір, майно - лише кошик.
Пора підійматись Козакам, не спати,
Бо скільки вже можна недолю плекати,
Бо скільки можливо звиватись від болю.
Вставаймо же, браття, на Шлях ми До Волі!