Й кава холоне...

Сергей Марчевский
Чашка кави мої гріє руки,
Гріють душу уяви малюнки,
І слова перетворюють звуки
Всіх твоїх почуттів у стосунки.

Щоб удвох та по світу цілому,
Щоб вірші та зі смаком малини,
Хочу стати для тебе луною,
Щоб наснились тобі горобини.

Тільки ти десь далеко - далеко,
Сперечаєшся з долі долонею,
Заблукала ця зустріч – лелека,
Зачекалася... Й кава холоне...







Источник вдохновения
http://www.stihi.ru/2009/02/12/5632