Голод . . .
Одне лиш слово – «пам'ятаєм»,
Ми скажемо, й у тихім гаї,
Де цілі сім ї спочивають,
Промовим тихо - « пам'ятаєм».
Ми пам'ятаємо минуле,
Простих людей,
Убитих диктатурой,
Терплячий і нещасний наш нарід,
І обірвався цілий рід,
Простих людей, замучених до смерті,
Й судилося тяжкою смертю вмерти,
Від голоду...
від жаху...
від страхіть...
Й згадаємо ми хоч на мить,
Людей, невинно убієнних,
Можливо Господь Бог простить блаженних,
Й покаже душам їхнім вірний шлях,
Запалим свічку ми, й це буде знак...
Це буде знак того, що пам'ятаєм,
Про ці події, і цей час,
і часто молимось за вас...