*** *** ***
Люблю я в руки взяти повеснi
пухнасту землю-жирну i багату,
вдихнути прiлi запахи трави,
тепло вiдчути, нiби рiдну мати.
О матiнко моя-моя Любов!
Чому мене так рано залишИла,
(i свiт, неначе, зразу охолов)
чом жити, зовсiм, ти мене не вчила...
...Та вiдчуваю я тебе ,одначе.
З Землею ти навiки поэдналась.
Тебе,Любов моя,у всьому бачу.
Я досi, тiльки, на тобi тримаюсь!
Я падаю, ти пiднiмаэш,
замерзну, ти, завжди, зiгрiэш,
пiснями, нiжно, колисаэш
одна, печаль мою розвiэш!
Ти сили надаэш , моя Земля
i хлiбом ти, своiм мене годуэш!
Без тебе, рiдна Земле,я не я
i тiльки ти одна мене турбуэш!
*** *** ***
I.Т.Д.