справедлив1сть

Мария Сторожук
Відпусти цю згвалтовану кров,
Кудись подалі,
У степ.
Де загублені мавки готують недобру звістку.
По розмальованим білим стежкам плетуться люди,
Шукаючи літо.
Снігурям не почути того горя.
Немає правди.
Ні затьмарення серця,
Ні зеленого інею
Не буде.
Народиться повінь по їх враженим СНІД-ом крилам.
Знов шукатиму блискучий вогонь у кожному слові.
Смішно так,
Аж виникають болота по обріям.
Правда у Ваших очах.