Забулося...
Ну й хай собі,
Не треба вороття!
Почулося
На самоті
Відлунням каяття.
Котилося,
Мов громами,
По закутках душі
Й наснилося
Знайомими
Думками на межі.
Лякаюся,
Як бачу сон,
І знову все тремтить.
Вагаюся.
Це що - закон?!
Не знаю, що робить...
Вернулося.
І як тепер?
Тут місця вже нема.
Збагнулся:
Ти мов помер,
А я живу сама...
23.03.2003