На землю хлюпочеться небо
дрібним і колючим дощем.
Мені пережити це треба -
цей смуток. І тугу. І щем...
Природа неначе нездужа,
дерева - неначе мерці...
Виблискують змерзлі калюжі
й притихли сумні горобці.
Повільно по шибці скотилась
холодна і чиста сльоза
і в темряві довго світилась...
То плачуть чужі небеса.
січень, 2008
Кіллін, Техас