Шаленіє божевільним
лютий в Форт-Шевченко,
чвара дика човптить місяць,
гепає по даху,
колошматить, колошматить,
місить сиві хмари,
скаженіє дряпомряка,
виє скаженюка.
Раптом – тиша,
пошум тлуму
і вірші, що линуть
у травневі сни дівочі,
шепіт:
- Спи ще… Рано.
Ось і ранок у віконці…
Сонечко у очі.
…Десять років,
десять років,
будеш тут.
По волі…