(на фото - синочки)
Зiтхнувши, знову
Пробурчу теж саме,
Чому ж вони, малi,
Не розумiють?
На килимi так важко
Мити плями,
Є ж ручки й нiжки,
Так чого не вмiють?
Несiть ганчiрку,
Чуете, малеча!
Та вже ж скорiше,
Що ви за невдахи?
Я працювала зранку,
А вже вечiр,
I сили в мене -
Наче у комахи.
Ой, що ти робиш,
Подивись на себе!
Чого ти мокрий,
Наче тая курка?
Чи в тебе зовсiм вже
Немае кеби?
А ти чого мурчиш,
Як наша Мурка?
О, Господи!
Навiщо ж їсти мило?
Воно ж таке огидне,
Та погане!
Чи ви забули, що ганчiрку
Я просила,
Чого нiколи ви
Не слухаете мами?
А це вже що за рiчка
На пiдлозi,
I в нiй чому лежить
Нова спiдничка?
Невже знайти ганчiрку
Ви не взмозi?
I що тепер вдягне
Ваша сестричка?
Ой, краще б я сама
Усе зробила,
Нiж iз такими,
Iз помiчниками,
Бо на ту помiч
Пiде бiльше сили,
Нiж би зробила
Своїми руками.