От і все. Прощатися несила,
Я залишу все що було тут,
Дні сплелися тонким павутінням
І востаннє голос милий чуть.
Я щаслива. Навіть безсоромна,
Всю себе до краплі віддала
І нехай наш рай - готельний номер
В кришталевій тиші „Джерела”.
Не питаю: де тебе носило,
Пів мого нестримного життя,
Ти блукав у пошуках Спасіння,
Я шукала в інших забуття.
Я тебе знайшла і знов залишу,
Зрозумій, я також не сама!
Поцілунки і таку незвичну тишу,
Я собі напам’ять забрала.
От і все. Прощатися несила,
Я залишу все що було тут,
Дні сплелися тонким павутінням
І востаннє голос милий чуть.