"Хай метушиться дріб'язок строкатий,
міняє шерсть залежно від погоди…
Поете,вмій шукати і чекати!
Найкращий вірш ще ходить на свободі."
(Л.В.Костенко)
Майстриня слова і пера,
Мене ти завжди надихала!
З плечей зникала та гора,
Коли я тебе знов читала.
Твої слова-немов вогонь!
Хоча життя й без коректур.
Я крізь рядки торкнусь долонь,
Бо не спотворив їх тортур!
У небуття ти не підеш!
Твої думки не знищіть час!
Ніколи,Ліно,не помреш,
Своє життя продовжиш в нас!
Хоч тіло те,воно й не вічне,
Але не знищіть домовина!
Твої ідеї вже довічно-
Підтримка нам в скрутну хвилину.
Тобі з повагою вклоняюсь!
Ти-незрівнянна поетеса!
Твоєю творчістю пишаюсь,
Літературна баронеса!