У Саду

Тарас Надточий
Рано-вранці, повесні,
Зачаровані теплом,
Вийшли діти у садок,
Всі веселі, всі разом.

Усміхнулося проміння,
Хилитнулася трава.
Марить, мріє далечінню
Розвесела дітвора.

Йдуть лісною стежкою,
Блукають по саду,
Я того саду чарівного
Ніколи не знайду.

Там завжди аромат світанку,
Там свіжість ранньої роси.
Співають звечора до ранку
Гаїв зелених голоси.

Я бачив сад цей уві сні,
Залитий сонячним теплом.
Я солов"їні чув пісні.
Пішли, знайдем його разом.