Дракон

Александр Васильевич Бойко
Повітря одне.
Воно навколо тебе
і в тобі,
чисте, лагідне, смачне.

Я вдихаю його морозним,
а видихаю найчастіше
цигарковим.
Воно так само гірке й солоне,
як у ніздрях
спітнілого коня.

Я володію ним.
Можу наслідити на ньому
помадою випадкової повії,
замкнути його в грудях
дитини,
що помирає від астми.

Я можу подихом
спалити ціле місто -
лише тому, що у ньому
немає тебе...


2002