Моє життя, мов пісня журавлина,
Що пролунає й стихне в сивій млі.
Моє життя-це вічності хвилина,
Яку повинен я прожити на Землі.
Мої літа-це промені від сонця,
Які сховала зоряна блакить.
Дощі що б’ються об віконце
І долі незбагненна мить.
Надію серце хай плекає,
Сліди журби зникають на чолі.
Свята любов хай душу крає
І ясні зорі посміхаються мені.
Настане мить і скінчиться хвилина,
Ніби роса я блисну на зорі.
Затихне в небі пісня журавлина
І в ноги вічність вклониться мені.