Сахоновщина
І
Промова
Хвала жінкам, що трудяться на фермі
І поять молоком усіх людей!
У наше героїческоє врем’я
Ім треба руки цілувати!..
І т.д.
Хвала жінкам, що трудяться у полі
В ім’я безсмертних ленінських ідей!
У незрівнянний час людської волі
Їм треба ноги цілувати!..
І т.д.
Хвала жінкам, що матерями стали,
Мішки тягають і ростять дітей!
І щоб вони турботу відчували
Їх треба просто цілувати...
І т.д.
1985. Городня
2
Колгоспне літо
Сонечко купається у літеплі,
Як і завше, верби шелестять,
Ластівки віншують літні дні в теплі,
Горобці на груші цвірінчать.
Я і сам би, бо з таким характером,
Заспівав від радості життя.
Славний трактор під червоним прапором
Тягне нас у світле майбуття.
1/ІІ-1990. Городня
3
З прокляттям комуняцьких морів-згуб
Москальський в туалет я зніс буквар.
Мені хоч серп і молот, хоч тризуб,
Аби лише платили гонорар.
Чи хоч би друкували...
18/VI-1993
4
Акселерація
“Зима крилята розпростерла,
Мов лебедята на льоту...”
“Сніги — мов крила лебедят...”
Степан Сахон
Уся природа мов здуріла:
Літає гусень, хробаки,
Шпачата, розпостерши крила,
Летять у вирій навпрошки,
Курча курчіху ніжно топче...
Й нарешті — божжевілля пік:
Учора народивсь мій хлопчик,
Сьогодні ж — із лікарні втік.
10/ІІ-2003. Городня