Життя подарувало стільки втіх,
Їх так багато - не перелічих їх усіх:
То сонце світить, то вже дощ іде,
То ось весна квітує, а то ось літо дозріває вже,
То грає всіми барвами природа.
Невже тебе дратує ця негода?
Це ж дощ, звичайний дощик літній,
Нехай із громом, з блискавкою, з вітром.
Невже тебе не вабить тихий стукіт
Цих крапель по вікну вночі? Ці звуки?
А як приємно бачити той перший сонця промінь,
що з хмари виглядає в тихий крапель гомін.
Я знаю, що ти любиш тихий дощ і навіть зливу.
Тебе він манить до себе, тобі дає він силу.
В тобі вирує стільки почуттів
Які, я знаю, ти б як дощ хотів
Тихенько із веселкою, чи з блискавкою та із громом
У землю цю зелену та квітучу, невідому
Пролитися живучою водою.
25-07-2000